Учора державне «Центренерго» повідомило, що акумулювало 1,5 мільярда гривень на закупівлю палива. Щоб врятувати державні ТЕС від простою через нестачу палива в опалювальний сезон були задіяні три джерела: перевідступ державними НАЕК «Енергоатом» і ПрАТ «Укргідроенерго» черги за платежем з балансуючого ринку, передоплата державною НАК «Нафтогаз України» за електроенергію у рахунок першого кварталу 2022 року, а також власні продажі компанії на вільному ринку. Крім того, щоб не допустити зупинки електростанцій, приватна ДТЕК прокредитувала «Центренерго» вугіллям в обсязі 37,5 тис. т. 

Чому такі важливі речі державні управлінці роблять за лічені дні до початку опалювального сезону – питання риторичне, але в українських реаліях це краще, ніж нічого. Це також вже вкотре оголило фундаментальну для українського енергетичного ринку проблему – ланцюгові борги, що виникають внаслідок помилок або бездіяльності влади і якими вона займається  лише тоді, коли ситуація виходить з під контролю та наближається до катастрофічної позначки.

Протягом двох років з початку роботи нового ринку енергетики (з 1 липня 2019 року), борги сягають 50 (!) млрд грн. Згадаємо, що за часів старого і далекого від досконалості енергоринку заборгованість була майже вдвічі меншою – близько 27 млрд грн, які до того ж накопичувалися протягом 10 років.

Причин цих боргів декілька. Перша – дефіцит коштів Гарантованого покупця (ГП) для розрахунків з виробниками електроенергії з ВДВ за «зеленим» тарифом. Друга – не вирішення проблеми неплатоспроможних споживачів – державних вугільних підприємств і деяких комунальних підприємств (КП «Вода Донбасу»), які є системними неплатниками за електроенергію. Третя – фінансові проблеми учасників ринку (ПУП, ОСП, тощо), зокрема, через тривалу некоректну роботу механізму покладання спеціальних обов’язків (PSO) та постійні запізнення з прийняттям необхідних регуляторних рішень Регулятором. Сюди ж слід віднести тотальні збитки генеруючи компаній ТЕС від виробництва електроенергії, які  у 2019-2021 роках мали місце через неринкові обмеження цін на усіх сегментах ринку шляхом встановлення прайс-кепів. Зараз генкомпанії ТЕС змушені компенсувати вимиті обігові кошти шляхом залізання у борги.

Щодо першої причини – має місце очевидна колективна безвідповідальність органів державної влади. Регулятор обґрунтовує не включення до тарифу оператора системи передачі (ОСП) повної суми для розрахунків з ГП можливістю передбачення коштів для ГП у Держбюджеті. У той же час Мінфін не закладає коштів у бюджет без будь яких обґрунтувань чи пояснень.

Друга причина залишилась новому ринку у спадщину від старого. Ще до прийняття Закону «Про ринок електричної енергії» фахівці наголошували, що у новому ринку вона буде мати набагато гірші наслідки. Держава не звернула увагу на проблему тоді і не робить спроб вирішити її вже два роки поспіль, перекладаючи свою відповідальність на електроенергетичну галузь. 

Зволікання з вирішенням питання боргів на електроенергетичному ринку згубно впливає на функціонування підприємств, особливо при підготовці і проходженні опалювального сезону, які вимагають додаткових ресурсів для ремонту обладнання, інвестицій в модернізацію та закупівлі дефіцитного палива. Показовою є ситуація на балансуючому ринку, де на сьогодні НЕК Укренерго заборгувало генеруючим компаніям близько 11,5 млрд. грн.. Легко побачити, що навіть при сьогоднішній ціні вугілля на європейських біржах у $250 за тонну цих коштів вистачило би на закупівлю 1.5 млрд. т. вугілля, яких наразі так не вистачає генкомпаніям ТЕС.

Нажаль, помилки і зволікання державних органів з вирішення існуючих проблем, не можуть бути виправлені лише окремими «пожежними» рішеннями. Цієї зими може статися те, до чого вже давно йде – до серйозних проблем з енергопостачанням. Можливо це підштовхне владу до системного вирішення накопичених проблем. Принаймні в енергетиці…

І знову про «несвоєчасність». Зволікання з вирішенням питання боргів на енергетичному ринку згубно впливає на якість підготовки і проходження опалювального сезону.