В останні дні січня – на початку лютого на Ринку на день наперед та інших сегментах Ринку електроенергії черговий раз обвалилися ціни. На засіданні НКРЕКП, яке відбулося 04.02.22, вперше у якості причини різкого зниження ціни на електроенергію названо суттєве перевищення пропозиції електроенергії над попитом, іншими словами її профіцит. Як можна зрозуміти з виступів Членів Комісії та прийнятих рішень, Комісія розглядає ситуацію з профіцитом як переважно штучно створену, а тому тимчасову і, відповідно, нею вжиті тимчасові заходи, які б економічно дестимувулювали маніпулятивні дії окремих учасників. На засіданні також озвучено намір внести відповідні зміни до правил ринку та ліцензійних умов, які б підкріпили правову основу заходів, що вживаються.

Можна погодитись, що профіцит електроенергії на ринку у розпал зими дійсно носить не зовсім об’єктвний характер, але цілком обгрунтовано можна стверджувати, що принаймні півроку профіцит пропонованої потужності і електроенергії в Україні має місце як цілком об’єктивна реальність. І почнеться проявлятися ця реальність невдовзі, з весняним потеплінням. Саме з весни зменшується загальний попит та одночасно зростає пропозиція електроенергії, перш за все, за рахунок СЕС, ВЕС та ГЕС. Поєднання цих двох факторів призведе до падіння цін, обумовеного не маніпулятивним, а об’єктивним профіцитом, іншими словами цілком ринковими причинами. При цьому падіння цін носитиме не тимчасовий, а стійкий характер і подолати його існуючими ринковими інструментами, як свідчить досвід останніх 2-х років, буде неможливо.

Пересічний громадянин скаже: ну впадуть ціни то й добре, вітчизняному споживачу полегшення. На жаль, не все так просто і однозначно у ринковій економіці, де падіння цін сприймається, як правило, не як досягнення, а як негатив, наслідком якого стає зміна профіциту на дефіцит. Досвід останніх 2-х років в Україні це чудово ілюструє. Низькі ціни на електроенергію, не дозволяють генеруючим компаніям ТЕС закумулювати кошти, щоб профінансувати ремонтну кампанію і накопичити мінімально необхідні запаси вугілля на складах для проходження осінньо-зимового максимуму. І взимку, коли сонця і води мало, а вітри менш потужні, на фоні зростання споживання електроенергії профіцит трансформується у дефіцит. За цих умов країна вимушена покладати надію на теплу погоду та на імпорт електроенергії з Білорусі/РФ. Думаю, що і пересічні громадяни погодяться: надія ця не дуже обгрунтована.

Є три можливі сценарії реагування на описану ситуацію:

  1. Нічого не змінювати і покладатись на потепління клімату та імпорт. Спрацьовує другий рік поспіль, спрацює і втретє. Як показав досвід останніх двох років,- для України це абсолютно реалістичний сценарій.
  2. Встановити нижні прайс-кепи (мінімальні обмеження цін), на такому рівні, щоб забезпечити беззбиткову роботу ТЕС, тобто діяти в лоб. Це  дійсно може забезпечити акумулювання ТЕС необхідних для проходження осінньо-зимового максимуму коштів.  Отже сценарій можливий, але для споживача дуже дорогий, оскільки підвищеними цінами скористаються усі учасники ринку, а ТЕС від високих цін отримають зиск пропорціонально своїй частці на ринку. Літом ця часка дуже мала: у районі 20%, а, отже, 4/5 від підвищення цін піде іншим виробникам і ці 4/5 також прийдеться сплатити споживачу.
  3. Більш раціональним шляхом для уникнення чергової кризи третьої зими поспіль вбачається удосконалення дизайну існуючого ринку електроенергії, зокрема, доповнення його новою допоміжною послугою: «надання резерву потужності». Схематично, зміст цієї послуги полягає у тому, що виробник гарантує оператору системи передачі готовий до роботи у будь-який момент певний резерв потужності, за що отримує від останнього визначену на аукціоні плату. Як тільки ця потужність починає видавати електроенергію, тобто заробляти на її продажу – нарахування цієї плати припиняється. Для енергоблоків, які знаходяться у резерві, тобто не відпускають електроенергію, і, відповідно, не заробляють кошти на цьому, плата за надання резерву повинна забезпечувати акумулювання коштів, достатніх для проведення ремонтів, накопичення необхідного запасу палива та утримання робочих змін, тощо.

Цей сценарій має очевидні переваги:

  • Плата за послугу «надання гарантованої потужності» дозволить найдешевшим чином акумулювати кошти для накопичення запасів вугілля та проведення ремонтної компанії ТЕС. Розрахунки показують, що це плюс 8-10 коп. за кВт. год. до кінцевої ціни споживача.
  • Отримуючи дохід від послуги «надання гарантованої потужності», ТЕС зменшать тиск надмірної пропозиції на інших сегментах ринку у періоди низьких цін. У той же час добре відремонтовані та забезпечені вугіллям ТЕС посилять конкуренцію на ринку у періоди високих цін, що стримуватиме надмірне їх зростання.
  • У цілому такий сценарій сприятиме стабілізації цінової ситуації та усуне підґрунтя для маніпуляцій з боку окремих учасників ринку. Можна сподіватись, що це також унеможливить штучні обвали цін та нездорові спекуляції на ринку.
  • Реалізація такого сценарію дозволить забути про дефіцит електроенергії не тільки у сонячну, але й у похмуру зимову погоду при цьому відмовившись від вкрай ненадійного імпорту. Більш того, Україна зможе повернути собі статус нетто-експортера електроенергії, який вона почала втрачати в останні роки.
Про дефіцит/профіцит та як подолати кризу на ринку електроенергії.