Ви зараз тут >20.01.2017 Перше засідання Об’єднаної Ради Енергетичних Експертів

20.01.2017 Перше засідання Об’єднаної Ради Енергетичних Експертів


Зображення користувача eau.

By eau - Створено 20 Січень 2017

18 січня 2016 року за організаційної підтримки ГО «Асоціація СІГРЕ-Україна» в Міжнародному виставковому центрі (Броварський проспект, 15) проведено перше засідання Об’єднаної Ради енергетичних експертів (ОРЕЕ).
Об’єднана Рада створена шістьма громадськими організаціями: ГО «Асоціація СІГРЕ-Україна», ГС «Всеукраїнська Енергетична Асамблея», ВГО «Асоціація «Укргідроенерго», ВГО «Енергетична Асоціація України», ВГО «Українська спілка промисловців та підприємців» та ВГО «Українська Вітроенергетична Асоціація».
На першому засіданні ОРЕЕ:
- утворено Адміністративну раду,
- утворено Експертний комітет,
- розглянуто тематику круглих столів,
- прийнято рішення щодо щомісячного розгляду стану впровадження нової моделі ринку електричної енергії.
Від ВГО «Енергетична Асоціація України» в Адміністративний комітет увійшли Президент Василь Котко та виконавчий директор Юрій Кияшко, в Експертний комітет – віце-президент Олександр Рогозін та член Асоціації Світлана Голікова.

Під головуванням першого заступника Голови Комітету ВР з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Олександра Домбровського проведено засідання круглого столу з питань створення нового енергетичного ринку.
З доповідями виступили:
- академік НАНУ Валерій Геєць (Стратегічний погляд на розвиток енергетики України крізь призму глобальних тенденцій та прогнозів),
- консультант Міненерговугілля Андрій Первертаєв (Нормативно-правове регулювання ПЕК України. Новий проект Закону про ринок електричної енергії України»),
- міжнародний експерт Кшиштоф Рогульский (Досвід реформування ринків електричної енергії країн Східної Європи),
- член НКРЕКП Володимир Євдокімов (Стан підготовки заходів по впровадженню нової моделі ринку електричної енергії),
- начальник департаменту гарантованого покупця ДП «Енергоринок» Геннадій Іванов, старший науковий співробітник Інституту електродинаміки НАНУ Ігор Блінов (Економіко-математична модель енергоринку. Граничні умови її стійкого функціонування та розвитку),
- Сергій Тітенко (Першочергові кроки – новітня роль споживача),
- Олександр Рогозін (Ключові питання процесу впровадження нового ринку електричної енергії).

Тези доповіді О.Рогозіна додаються.
Ключові питання процесу впровадження нового ринку електричної енергії
(тези виступу на круглому столі з питань створення нового енергетичного ринку)

Новий законопроект «Про ринок електричної енергії» №4493 почав розроблятись у травні 2015 року та вперше був обговорений у широкому колі в вересні 2015 року. У квітні 2016 року його було подано до Верховної ради, обговорено влітку та прийнято у першому читанні 22 вересня 2016 року. Наразі опрацьована редакція до другого читання.
Незважаючи на досить тривале обговорення, у проекті залишається ряд спірних норм та положень, які викликають занепокоєння в учасників ринку. На мою думку, по всіх з них існує можливість знайдення конструктивних рішень у стислі терміни.

Проте є три принципових питання, по яких прийнятні рішення наразі не напрацьовані, що ставить під загрозу взагалі можливість успіху реформування:

1. Перехідний період.
До другого читання напрацьовано два варіанта перехідного періоду.
Перший варіант - з першого читання. Він по суті подовжує обмежене функціонування існуючого пулу (в особі Гарантованого постачальника замість ДП «Енергоринок»), за рахунок якого протягом визначеного часу підтримуватимуться пільгові тарифи для населення, «зелені тарифи» виробників з ВДЕ і неринкові тарифи ТЕЦ за рахунок «дешевих» АЕС та ГЕС. Засади роботи цього механізму, зокрема договірні, в законопроекті не визначені. Проте, цей механізм не тільки суттєво обмежує конкуренцію та є проблемним з точки зору регулювання, податків тощо, він наражає на ризик «недореформування», консервації цього механізму заради збереження ілюзії державного контролю за ситуацією на ринку.
Альтернативна редакція передбачає лише тимчасову компенсацію за рахунок платежів АЕС - «зелених тарифів» виробників з ВДЕ. Це є суто ринковим та набагато простішим механізмом, але з іншими ціновими наслідками для споживачів.
Слід також зазначити, що важливою є не тільки обрана модель перехідного періоду, а й стратегія цінового регулювання існуючого оптового ринку електроенергії (ОРЕ) до дати запровадження нового ринку. Така стратегія може полегшити перехід до нового ринку або навпаки. Йдеться про запропоновану Секретаріатом Енергетичного співтовариства поступову лібералізацію цін виробників (у т.ч. АЕС, ГЕС). Питання має бути обговорено, варіанти мають бути прораховані, вибір моделі перехідного періоду та стратегії регулювання на ОРЕ має бути свідомим.

2. Забезпечення повної оплати споживачів за електроенергію.
Питання є критичним для можливості впровадження нової моделі ринку. Відомо, що більшість неплатежів, як раніше, так і зараз, генерують дві ланки народного господарства: державні вугледобувні підприємства та підприємства житлово-комунального господарства. Відповідальність за цю біду і, відповідно, за її вирішення лежить на державі. Досі держава вирішувала проблему шляхом накопичення відповідних боргів за електроенергію, з наступним (іноді роками пізніше) списанням або ланцюговим заліком за участі державного бюджету.
В новому ринку така схема не зпрацює. Тому, за моїм переконанням, збереження категорії захищених споживачів, відключення яких не дозволяється чи обмежується державою, в новому ринку має право на існування виключно у випадку наявності прямих норм Закону щодо забезпечення їх повних розрахунків за електроенергію.
Перекладання вирішення цього питання на КМУ є тупиковим шляхом, оскільки реалізація потребує можливих змін до інших законів, зокрема Податкового та Бюджетного кодексів.

3. Найскладнішим, на мій погляд, є третє питання – організація процесу впровадження нового ринку.
Прийняття у стислі терміни величезної кількості актів вторинного законодавства, координація дій учасників ринку, донорів технічної та фінансової допомоги, впровадження складного програмного забезпечення – все це можливо лише за наявності певних організаційних рішень.
Законопроект, як до речі і чинний Закон «Про засади функціонування ринку електричної енергії» передбачає один механізм впровадження – Координаційний центр. Однак досвід організації останнього, на жаль, вкрай негативний, зокрема, за три роки не проведено жодного засідання. Організуючий потенціал Координаційного центру взагалі є обмеженим, оскільки його рішення матимуть лише рекомендаційний характер.
Кадровий потенціал реформування є вкрай низьким. Для підрахунку кількості спеціалістів, які розуміють в достатньому обсязі більшість проблемних питань та механізмів нового ринку, володіють понятійним апаратом та спроможні писати, або хоча б доопрацьовувати документи вторинного законодавства, вистачить ймовірно, пальців двох рук. Найгірше, що за останні роки кількість таких фахівців не зросла, цим займаються зараз ті ж самі люди, що й три роки тому.
В НЕК «Укренерго», компанії, яка є ключовою в новому ринку, реально впровадженням займається критично низька кількість фахівців. Попри помітний рівень піар-активності компанії та її керівництва, ця активність не поширюється на питання впровадження нового ринку.
Що може відбутись із процесом впровадження, можна проілюструвати прикладом впровадження в Україні механізму електронних аукціонів на міждержавний перетин. Відповідний нормативний акт (Порядок) було розроблено НКРЕКП на виконання вимог Закону «Про засади функціонування ринку електричної енергії» ще в 2014 році, затверджено в лютому 2015 року, програмне забезпечення НЕК «Укренерго» закуплено у 2015 році. Проте досі аукціонна платформа не працює належним чином, а застосовується так званий резервний механізм, добові аукціони не проводяться.
З 1 січня цього року, питання взагалі доведено до логічного абсурду. На січень на річному та місячному аукціонах продано прав на міждержавний перетин в напрямку експорту до Угорщини, Румунії та Словаччини загалом більше, ніж на 1300 МВт, при тому, що реально досяжний обсяг експорту не перевищує 600 МВт. Винного в тому, що сталося, немає, розроблений НКРЕКП проект нового Порядку проблеми не вирішує, розуміння того, коли все це запрацює належним чином, немає.
Впровадження нового ринку – на два порядки складніша задача. Як ми її вирішимо, якщо не можемо реалізувати найпростіше ?

На мою думку, проект такої складності як реформування енергоринку, потребує жорсткої вертикалі впровадження, майже військової дисципліни та персональної відповідальності.
Якщо порівняти наш проект із створенням кінокартини, для кінцевого результату критично важлива наявність двох осіб: режисера, який тримає майбутній фільм в голові, та продюсера, який забезпечує всі необхідні ресурси. Обидві ці людини мають займатись виключно цим завданням від початку і до кінця та відповісти за результат. Доки цього не буде, успіх картини може стати результатом лише дивного збігу обставин.
На мій погляд, продюсером запровадження лібералізованого ринку електроенергії має бути окремий віце-прем’р-міністр, який може забезпечити «дах» проекту на рівні КМУ та Верховної Ради. Також, все більше схиляюсь до думки, що режисером має бути не член НКРЕКП, а керівник Системного оператора, підрозділу НЕК «Укренерго», що призначатиметься КМУ і функціонально буде незалежним від генерального директора НЕК. Йому має бути надано ресурси, повноваження та права, у т.ч. в кадровій сфері, на ньому має бути основна відповідальність. Реформування енергоринків східної Європи, зокрема Польщі, відбувалось саме за такого підходу.

Теги