Ви зараз тут >25.04.2017 Щодо обговорення в НКРЕКП питань нової тарифної методології на розподіл природного газу

25.04.2017 Щодо обговорення в НКРЕКП питань нової тарифної методології на розподіл природного газу


Зображення користувача eau.

By eau - Створено 26 Квітень 2017

21 квітня 2017 року в приміщенні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відбувся семінар-обговорення додаткових заходів захисту споживачів природного газу при відокремленні рахунків за газ як товар та тарифів на послуги розподілу природного газу як плати за потужність.
Захід проведено як відповідь на нищівну критику з боку суспільства на рішення НКРЕКП від 28 березня 2017 року про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ «Укртрансгаз» та на послуги розподілу природного газу для газорозподільних підприємств, розрахованих на основі приєднаної потужності (яке за інформацією Комісії було скасовано).
В заході взяли участь народні депутати України, представники урядових та громадських організацій, профспілок, споживачів, інші зацікавлені особи. Від ВГО «Енергетична Асоціація України» в семінарі взяв участь директор з питань нафтогазового комплексу Віктор Меркушов.
З презентацією «Прозорість. Безпека. Конкуренція.» виступив Голова Комісії Дмитро Вовк. Головною метою обговорення, за твердженням доповідача, було сприяння доведенню до суспільства і споживачів переваг запропонованої моделі, а також бажання вислухати пропозиції учасників. Проте, після презентації та відповідей на декілька питань, подальше обговорення відбувалось без участі Голови, що виглядало не зрозумілим з огляду на соціальне значення цього питання.

Комісія анонсувала наступні дії з зазначеного питання:
• опрацювати питання щодо тарифів з метою захисту населення та не підвищення загального рахунку для кожного споживача;
• провести консультації з Урядом щодо поширення дії механізму субсидій на послуги з транспортування та розподілу;
• ініціювати додатковий період для адаптації побутових споживачів з найменшим типорозмірами лічильників та перенести термін запровадження нового механізму для цієї категорії споживачів до прийняття рішення по зниженню тарифів на теплову енергію.

На думку Асоціації запропоновані заходи не вирішують проблем, які виникли:
1. По-перше, визначення плати за послуги з розподілу природного газу в залежності від максимальної пропускної спроможності (технічної потужності) установленого в абонента лічильника не враховує об’єктивну відмінність між різними категоріями побутових споживачів газу.
По суті, такий підхід сприяє споживачам, що максимально використовують газ в межах потужності свого лічильника. Так, для споживачів, які використовують газ в значних обсягах, тобто і для опалення (при лічильниках відповідної потужності) підвищення плати буде не значним або навіть від’ємним в цілому по року. Проте, для споживачів, які користуються тільки газовою плитою або плитою та газовим водонагрівачем, плата суттєво зросте. У таких споживачів установлені лічильники G1,6 або G2,5 із максимальною пропускною потужністю 1440 -2880 куб.м. на місяць. При фактичному використанні середньостатистичною родиною близько 11-35 куб.м. на місяць, «коефіцієнт використання максимальної потужності лічильника» таким споживачем складає лише близько 1%, що на порядок менше, ніж в побутових споживачів, що споживають газ комплексно.
Слід зазначити, що витрати газорозподільчої компанії практично не залежать від потужності лічильників споживачів, а визначаються здебільшого довжиною та технологічними особливостями газових мереж. Зокрема, очевидно, що для багатоквартирного будинку із газовими плитами, умовні витрати газорозподільчої компанії на одного споживача ніяк не залежать від того, які лічильники (G1,6 чи G2,5) в них встановлені.
2. По-друге, прив’язка плати за послуги з розподілу природного газу до потужності лічильників створює хибні стимули для споживачів.
Зокрема, методика передбачає оплату за газ абонентами, у яких не встановлені прилади обліку, як за лічильник G2.5. Комісія вважає це «стимулюючим» підходом, хоча переважна більшість таких споживачів (близько 2млн. по Україні) споживає газ лише на приготування їжі, для чого було б достатньо лічильника G1,6. Легко порахувати, що встановлення лічильника таким споживачем має термін окупності більше 8 років, тож не зрозуміло, що стимулює такий підхід.
Комісія вважає також можливим для споживачів заміну ними своїх вже існуючих лічильників на лічильники меншої потужності. Проте, очевидно, що такі інвестиції будуть не просто не ефективними, а відверто марними, як для окремого споживача, так і для держави в цілому. Десятки, якщо не сотні мільйонів гривень будуть вилучені з кишень населення, проте це не матиме жодних позитивних наслідків для економіки (у вигляді економії газу, зниження витрат тощо), а призведе лише до перерозподілу витрат між споживачами (при цьому - за більш високого рівня ставок).
3. По третє, необхідність розрахунку абонентської плати (а не пряме її встановлення НКРЕКП) протирічить задекларованому Комісією принципу прозорості. Дійсно, щоб визначити абонентську плату, необхідно провести відповідні розрахунки, застосовуючи такі дані, як кількість годин по року, коефіцієнт приведення до нормального тиску тощо, що є непрозорим та незрозумілим для більшості споживачів.
4. На останнє - встановлення будь-яких ”тимчасових” тарифів, хоча б і знижених, для певних споживачів (зокрема, тих, які мають газову плиту або плиту газову та газовий водонагрівач) не має наразі законодавчих підстав, і може призвести до оскарження цього рішення, а найгірше – створює ілюзію можливості прийняття Комісією «благих» рішень поза правовим полем.
Відтермінування введення в дію тарифів за новою методологією не змінює ситуацію в принципі і матиме результатом повторну негативну реакцію суспільства, яка може призвести взагалі до відмови в цілому прогресивної методології.
Слід також зазначити, що певні сили на газовому ринку вкрай не зацікавлені у тих змінах, які відбуваються у зв’язку з відокремленням ціни газу, як товару та платежів за транспортування та розподіл, і намагаються використати ситуацію, яка склалася у суспільстві, для консервації старої схеми з метою збереження впливу на фінансові потоки в галузі. Тому, на нашу думку, Уряд має не відступати від свого попереднього рішення, зафіксованого в постанові Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 року №187 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу».
Тож, на думку Асоціації, Комісія, використовуючи вірний стратегічний підхід, припустила ряд методологічних помилок, які мають бути виправлені.

Пропозиції Асоціації полягають у наступному:
- перейти від максимальної технічної потужності лічильників до максимальної використаної (замовленої) потужності споживачів (наприклад, за даними останніх трьох років). Такий підхід буде сприяти встановленню більш об’єктивних, справедливих тарифів для усіх споживачів України,
- “узаконити” встановлення Комісією кінцевої плати (ставок плати) за розподіл, зрозумілої для кожного споживача, що виключить будь-яку можливість їх різного трактування, викривлення або невірного застосування.

Теги