Ви зараз тут >Блоґи / блоґ %name / Абонплата або плата за замовлену газову потужність: «ЗА» і «ПРОТИ»

Абонплата або плата за замовлену газову потужність: «ЗА» і «ПРОТИ»


Зображення користувача eau.

By eau - Створено 06 Жовтень 2017

Два роки тому в Україні стартувала реформа газового сектору, зокрема, почалась розбудова європейського Ринку природного газу. У процесі реформування підняті ціни на газ власного видобутку для державної компанії «Укргазовидобування», що дозволило вперше за декілька років поспіль не скорочувати, а почати нарощувати обсяги видобутку газу. Ціни на газ для побутових споживачів суттєво підвищені і наблизились до ринкових, що у рази скоротило обсяги перехресного субсидування з держбюджету. Україна звільнилась від монопольної залежності від російського «Газпрому» щодо імпорту газу. Набуває цивілізованих рис сектор ринку, який забезпечує природним газом промислових та інших комерційних споживачів. Нарешті, проведено розділення облгазів за видами діяльності на оператора ГРМ і власне газопостачальну компанії. А в кінці опалювального періоду поточного року регулятор презентував запровадження абонплати за послуги операторів ГРМ.
На фоні такого супермасштабного проекту, як Ринок газу, та таких потужних гравців ринку, якими є економічні гіганти НАК «Нафтогаз», або ДП «Укртрансгаз» - облгази і якась абонплата для них видаються речами малозначущими. Однак, у складних механізмах, яким є створюваний в Україні Ринок газу, для його гармонічного і продуктивного функціонування важливі усі складові. Зокрема, абонплата є одним із невід’ємних елементів нового Ринку газу. Та й реакція політикуму і ЗМІ на введення абонплати була вельми бурхливою, що не характерно для речей малозначущих.
Чому ж спроба Регулятора ввести плату за потужність, зменшивши на відповідну суму плату (ціну) безпосередньо за газ, наштовхнулась на масовий спротив і, зрештою, була відкладена? Адже мова йде про розщеплення існуючої виручки за газ на дві частини: плату власне за газ – 87% та плату за замовлену потужність, або абонплату (вибір назви не змінює сутті)-13%. Каменем спотикання стало питання: як ці 13% розподілити між споживачами газу, щоб це було справедливо. Потрібно знайти правильний підхід. Але те що базисом для цього має бути потужність - ні в кого з фахівців не викликає сумніву. Це ж підтверджує і досвід успішних країн.
У Європі, наприклад, продаж газу та його транспортування давно розділені саме за таких підходів. Одні компанії продають газ – постачальні компанії, інші – оператори ГРМ - утримують мережі. Важливо, щоб постачальник не залежав від оператора, а оператори ГРМ у свою чергу не залежали від обсягів і сезонності споживання газу. Адже оператори ГРМ обслуговують газові мережі і взимку і влітку, аварійки виїздять на виклики незалежно від того, хто скільки споживає газу, оператори повинні мати сталий штат співробітників. Їм необхідно обслуговувати один і той же кілометраж труб, перевіряти роботу встановленого на мережах обладнання і сплачувати заробітну плату незалежно від пори року і від обсягів споживання газу. Зараз же доходи операторів прив’язані до обсягів газу, відповідно зарплати десятків тисяч людей також прив’язана до споживання газу. Взимку споживання зростає – гроші є, влітку сезонний спад попиту, бо опалення не потрібне. Плюс до цього велика кількість сімей їдуть у відпустки та на дачі.
У результаті нестабільна робота підприємств: невиплачені зарплати, невиконані інвестиційні програми, не вчасно проведені ремонти газових мереж, що напряму впливає на якість та безпеку постачання газу. Це несправедливо по відношенню до тих людей, які працюють в компаніях, що обслуговують мережі і неправильно з економічної точки зору.
Плата за замовлену потужність вже могла б працювати в Україні. Нажаль, квітневе ц.р. рішення Регулятора (не сама ідея, а її реалізація) мало істотні вади і було поховане під популістськими гаслами політиків. Однак розділення існуючої плати за газ на дві складові: плата безпосередньо за газ та плата за приєднану (замовлену) потужність – це важливий і необхідний елемент загальної реформи ринку газу і таке розділення наразі зробити необхідно. Це важливо і для нормального функціонування облгазів, які вже деякий час розділені на власне розподільчу компанію, що експлуатує мережі, та на постачальника газу. Це необхідно і для нас – споживачів газу, щоб у перспективі ми могли вибирати собі постачальника на свій смак. Не випадково логіка реформ призвела саме до такого підходу практично у всіх успішних країнах Європи.
У серпні, після кількох відкритих нарад керівників та фахівців НКРЕКП з експертами та представниками громадських організацій Комісія, презентувала нову версію абонплати, яка у значній мірі врахувала справедливу критику, щодо попереднього рішення Комісії та слушні пропозиції експертів. У першу чергу, мова йде про абонплату для найбільш масового сегменту споживачів – тих, що споживає газ на плиті. З одного боку, серед усіх інших побутових споживачів, вони споживають газу найменше, більшість з них не мають лічильників і у цілому сплачують за газопостачання невеликі кошти. З іншого боку, саме щодо них економічна логіка була порушена, а зміна підходів в тарифоутворенні відобразилась найбільш суттєво, спричинивши зростання витрат на газову плиту у 2-3 рази. У той же час, таких споживачів в Україні нараховується біля 4 мільйонів. Враховуючи економічну логіку, та вразливість цієї категорії споживачів, експерти запропонували рахувати плату для них, виходячи з реальної потужності газової плити, що відповідає половині потужності лічильника з найменшим типорозміром. Як це вплинуло на розміри абонплати для цієї категорії споживачів у м. Києві видно у табл. 1. В інших регіонах України існуючий платіж за газ зараз такий же, як у Києві. Що стосується сумарного платежу (ціна газу плюс абонплата), то його розмір за нових підходів у кожній області буде різним, але характер зміни існуючого платежу у порівнянні з проектом квітня і проектом серпня принципово такий же.
Табл.1
Як зміниться місячний платіж за газ домогосподарств з газовою плитою без лічильника до та після введення абонплати у м. Києві:
(Норма споживання 4.4. м3 на 1 особу)

Кількість
членів сім”ї 1 3 5
1. Існуючий платіж за газ (плата за розподіл включена у ціну газу), грн. 30.61 91.84 153.1
2. Сумарний платіж за газ та плата за розподіл (проект абонплати з квітня 2017 року), грн. 69,95 123,44 176,93
3. Сумарний платіж за газ та плата за розподіл (проект з серпня 2017 року), грн. 39,7 93,20 146,69

• Існуюча ціна газу з ПДВ за 1 м3, що включає плату за розподіл і транспортування – 6, 958 грн.
• Нова ціна газу з ПДВ за 1 м3 без вартості розподілу і транспортування – 6, 079 грн.
• Тариф за замовлену потужність (абонплата) для споживачів м. Києва з ПДВ - 0,015 грн. за м3 за годину

Друга проблема, що знайшла рішення у серпневому проекті, стосується споживачів, у яких встановлено завеликий типорозмір лічильника і які за попереднім проектом були б змушені щонайменше 3 місяці сплачувати завищену абонплату, чекаючи заміни лічильника. Енергетична асоціація України запропонувала: при встановлені абонплати застосовувати правильний типорозмір лічильника і зменшену абонплату з 1-го числа місяця, наступного після подачі заяви про його заміну, незалежно від термінів встановлення нового лічильника компанією і незалежно від того, чи буде лічильник замінено взагалі. Це, з одного боку, прибере справедливе невдоволення великої кількості споживачів через необґрунтоване тримісячне завищення абонтплати. З іншого боку, звільнить компанії від обов’язкової заміни десятків тисяч лічильників, кошти на яку треба закласти у тариф і нам же усім за це сплатити. Ця пропозиція Регулятором у новому проекті врахована.
І нарешті, прийнято рішення Уряду про врахування абонплати при призначенні субсидій, що зачіпає інтереси не тисяч, а мільйонів домогосподарств.

На відкритих обговореннях сформувалось також спільне розуміння Регулятора, газових компаній та експертів, що треба форсуфати стовідсотковий облік газу, стимулюючи і компанії і споживачів до встановлення лічильників. Зазвичай процес встановлення лічильників гальмують оператори ГРМ, посилаючись на брак коштів та недостатню спроможність підприємств, що спеціалізуються на встановленні лічильників. Але нерідко процес гальмують і споживачі, які свідомо уникають встановлення лічильників, бо розуміють, що їм це невигідно. А така ситуація можлива тільки за умови, що зараз частину їхнього платежу перекладено через тарифний механізм на інших споживачів. Експерти запропонували запровадити економічні стимули для вирішення цього «казусу» . Наприклад, якщо споживач чинить перепони встановленню йому за рахунок компанії лічильника газу, скажемо, впродовж року після отримання пропозиції від газової компанії, то величина його замовленої потужності і, відповідно, абонплата подвоюється. Це б дозволило припинити розмови про те, що для споживачів без лічильників норма споживання газу штучно завищена, чи занижена і спонукало б не тільки оператора ГРМ, а й самих споживачів до встановлення лічильників.
На обговореннях пропонувались також різні компромісні підходи щодо вибору показника, до якого буде прив’язана абонплата. Один з них: брати за основу - максимальне місячне споживання газу впродовж останніх трьох років. Такій підхід був би найбільш зрозумілим для споживачів. Є облік, і кожен знає своє споживання, яке можна знайти у виставлених рахунках, або подивитись через інтернет в особистих кабінетах. Однак у такому підході є і суттєві недоліки. По перше, далеко не усі побутові споживачі газу мають змогу і готові користуватись інтернетом. По друге, не завжди дані особистих кабінетів співпадають з тим обсягом спожитого газу, який зафіксував і за який фактично сплатив споживач. Тому експерти погодились: на практиці більш об’єктивним критерієм для визначення замовленої потужності, який би не залежав ані від споживача, ані від оператора газорозподільних мереж буде розмір використовуваного лічильника газу, пропускна спроможність якого і визначатиме замовлену потужність.
Новий проект рішення НКРЕКП не бездоганний, але набагато краще продуманий, більш виважений і, відповідно, більш обгрунтований у порівнянні з минулим. Він відкриває перспективу цивілізованого і сучасного ринку газу, коли споживач може замовляти потужність у залежності від потреби. І що більш важливо, обирати постачальника газу, як ми вибираємо магазин, коли ідемо за продуктами. 4 серпня доопрацьований проект був включений у порядок денний засідання НКРКП для його схвалення. Далі, за процедурою, проект повинен був бути оприлюднений на сайті НКРКП, як офіційна пропозиція Комісії, місяць для зауважень учасників ринку і громадськості. Потім обов’язкове обговорення в Комісії зауважень і пропозицій, що надійшли, з їх авторами і тільки після цього питання вдруге включається у порядок денний засідання НКРЕКП для затвердження.
Однак, не судилося. Спочатку якісь невстановлені особи, що нібито представляють профспілки, безпосередньо на засіданні Комісії затіяли сварку з жбурлянням черевика у бік головуючого, через що засідання перервали, а прийняття рішення відклали. Потім галасливою гурбою до Комісії завітала група «свободівців», на чолі з чинними і бувшими народними депутатами, які вимагали закрити засідання та не продовжувати розгляд і схвалення проекту. Протест і профспілок і «свободівців» був безпредметним, бо якихось конкретних вимог чи пропозицій щодо безпосередньо проекту ні ті ні інші не висували. Було просто: «Ні абонплаті», або іншими словами повний деструктив.
Що тут можна сказати. Свободівцям не подобається абонплата, комусь медична чи освітня реформи, є ті, хто категорично налаштовані проти продажу сільгоспземель, комусь не по душі реформи як такі, взагалі, бо йому і зараз непогано. Але ж зараз реформами займається Півсвіту, якщо не увесь Світ. Україна, що сильно відстала навіть від колись бідніших ніж ми країн, без реформ приречена на ще більше відставання і відповідно на ще більшу бідність. Профспілкам і, тим більше, політичним партіям треба більш ґрунтовно вивчати проблемні питання, до вирішення яких вони долучаються. Українців не здивуєш, якщо мітингувальники не знають «проти чого» чи «за що» вони мітингують. Однак це, як правило, стосується «проплачених» активістів. Тому дуже дивно виглядають народні обранці чи профспілкові діячі, які не знають: «Чого приходили?» та не вміють донести свої вимоги не те що до опонентів, а навіть до представників ЗМІ, яких беруть з собою для висвітлення протесту. Якщо єдиною метою було вчинити скандал, то ця мета цілком досягнута. Може у благополучній Європі такий скандал додав би перчинку у нуднувате життя, але у нашій країні зі сварками і без того явний перебір. Що у нас у дефіциті, то це вміння співпрацювати та спільно знаходити правильні рішення складних питань.

Наразі, виходячи із зазначеного, маємо щонайменше дві проблеми: незаперечний факт тиску на Комісію, що категорично заборонено Законом України «Про Національну Комісію, що здійснює державне регулювання енергетики та комунальних послуг», який нещодавно набув чинності. І цей факт повинен мати наслідки. Бо гарна норма закону, яка не працює, гірше за її відсутність, оскільки підриває законність, як таку. Друга проблема полягає у тому, що питання зайшло у глухий кут, зависло без зрозумілої перспективи. Це гальмує завершення комплексу робіт з впровадження Ринку газу, зриває домовленості з МВФ, шкодить і газовим компаніям і, зрештою, споживачу. Ускладнення проблемі надає факт необхідності ротації членів комісії, відповідно до закону України. Чергове звільнення наступних двох членів комісії повинно відбутися уже у листопаді поточного року. А призначення нових, у найкращому випадку, враховуючи усі процедурні моменти, може бути тільки на початку лютого наступного року. (На поточний момент не створена навіть конкурсна комісія по відбору кандидатур у члени комісії.) При цьому після призначення, новим членам комісії, тільки для вивчення проблеми для прийняття рішення знадобиться час. Тобто вирішення тарифних проблем розподільчих компаній «де факто» припинено на невизначений час!
Що у сухому залишку.
 Абонтплата запроваджується в Україні не як додатковий платіж для споживача, а як частина існуючої ціни за спожитий газ - 6грн.97коп. за куб. м., шляхом її розщеплення на дві складові: платіж власне за газ, як товар - 6грн. 05 коп. за куб. м. і платіж на утримання розподільчих мереж –у середньому по Україні -92коп на куб. м. спожитого газу.
 Газові розподільчі компанії будь якої вигоди від нововведення у вигляді додаткової виручки не матимуть. Нововведення направлене на зменшення цінових викривлень, які примушують одних споживачів платити за інших, тобто на зменшення існуючого перехресного субсидування та на рівномірне надходження коштів операторам ГРМ за зроблену роботу незалежно від сезону.

 На сьогодні зняті, повністю вирішені або значно пом’якшені ключові проблеми, які вели до масового невдоволення та спричинили хвилю критики у політикумі та ЗМІ. Зокрема, абонплата включена у перелік послуг, на які розповсюджуються державні субсидії для малозабезпечених споживачів газу. Абонплата суттєво зменшена для домогосподарств з газовою плитою, чи плитою і водопідігрівачем, не обладнаних лічильниками. Більш справедливо і виважено вирішене питання зміни обсягу замовленої потужності для домогосподарств, пропускна здатність встановлених лічильників у яких наразі суттєво більша, ніж фактичний обсяг споживання газу. Цей проект може бути основою для його схвалення Комісією і винесення на широке обговорення та доопрацювання.
 Керівництву НКРЕКП необхідно запросити до себе представників протестувальників та, за можливої участі експертів і представників газорозподільних компаній, у спокійній обстановці вислухати їх заперечення та пропозиції. З урахуванням цієї зустрічі (або якщо опоненти зустріч проігнорують) проект, як основу для майбутнього рішення, треба оприлюднити на сайті Комісії для ознайомлення з його змістом експертного середовища, операторів ГРМ і споживачів, на яких він має безпосередній вплив, та усіх зацікавлених. Після цього, за процедурою, публічно обговорити в НКРКП на спеціальній нараді зауваження і пропозиції, що надійдуть. Далі доопрацювати проект з урахуванням слушних пропозицій, та затвердити його на засіданні Комісії.

Василь Котко, президент Енергетичної Асоціації України,
Голова Громадської ради при НКРЕКП