Ви зараз тут >21.06.2019 Щодо деяких проблем реформування ринку електроенергії (тези виступу віце-президента ГС «Перша енергетична асоціація України» Олександра Рогозіна на круглому столі «Зворотний відлік до нового ринку електроенергії в Україні»).

21.06.2019 Щодо деяких проблем реформування ринку електроенергії (тези виступу віце-президента ГС «Перша енергетична асоціація України» Олександра Рогозіна на круглому столі «Зворотний відлік до нового ринку електроенергії в Україні»).


Зображення користувача eau.

By eau - Створено 24 Червень 2019

19.06.2019 під егідою проекту міжнародної технічної допомоги USAID «Проект Енергетичної безпеки» (ЕSP) відбувся розширений круглий стіл «Зворотний відлік до нового ринку електроенергії в Україні». У заході приймали участь представники USAID, ESP, Комітету ВР з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки, Міненерговугілля, НКРЕКП, учасників ринку електроенергії, міжнародних та громадських організацій.
В обговоренні взяв участь віце-президент Асоціації Олександр Рогозін, тези виступу якого наведені нижче:

«Легких пологів для нового ринку ніхто не пророкував. Але останні події, зокрема прийняття Урядом Постанови щодо покладання спеціальних обов’язків для забезпечення доступності електричної енергії для населення, дали додатковий привід для занепокоєння учасникам ринку та всім зацікавленим сторонам.
Прийняття такого рішення очікувалось, оскільки було зрозуміло, що хоча б з політичних міркувань суттєве зростання цін для населення здійснено не буде. На жаль, серед можливих способів вирішення проблеми Урядом було обрано чи не найгірший. Зокрема, прийнятим рішенням:
- обмежено рівень конкуренції на ринку (більш 50% всієї електроенергії на ринку реалізовуватиметься не на конкурентних засадах),
- на базі Гарантованого покупця (ГП) утворено штучний «міні-ринок», який на відміну від сегментів нового ринку, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон), не має «правил гри» і не регулюватиметься з боку держави. Наслідками цього можна очікувати неузгодженість у відносинах між учасниками, залученими до виконання спеціальних обов’язків (генеруючими компаніями «Енергоатом» та «Укргідроенерго», Гарантованим покупцем, постачальниками універсальних послуг, операторами системи розподілу (ОСР) та оператором системи передачі (ОСП)), непрогнозованість фінансово-економічного стану ГП, зокрема ймовірність зайвого оподаткування тощо.
На мою думку, рішення Уряду потребує обов’язкового перегляду:
- По-перше, потрібно повернути обсяги електроенергії ДП «НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго» на конкурентний ринок та обрати фінансову схему підтримки пільгових тарифів для населення. Якщо для цього потрібні будуть зміни до Податкового Кодексу, їх треба вносити,
- По-друге, треба набратись мужності й прийняти рішення щодо поетапної ліквідації пільгових ринкових тарифів для населення (за 2-3 роки). Згідно Закону, до 1 липня 2019 року це мав зробити Регулятор, з 1 липня такі повноваження матиме лише Уряд,
- По-третє, рішення Уряду має бути прийнято згідно законодавству, зокрема, відповідно до процедури і термінів, передбачених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської політики», а також з урахуванням положень п.3 статті 62 Закону, тобто – за поданням Регулятора після проведення консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. В іншому випадку, будь-хто зможе «збити» рішення Уряду в суді.
Серед купи проблем нового ринку, хочу зупинитись на двох проблемах, не згаданих іншими учасниками круглого столу, але важливих та таких, що мають очевидні та прості рішення, які знаходяться у компетенції Регулятора:
1. Перша проблема – врегулювання спорів між суб’єктами господарюванння на ринках енергетики та комунальних послуг. Відповідно до законів України «Про НКРЕКП» та «Про ринок електричної енергії», ця важлива функція має виконуватись Регулятором. НКРЕКП своєю Постановою від 05.02.2019 №156 затвердила відповідний Порядок, проте він передбачає розгляд спорів Регулятором лише за зверненням обох сторін. Звичайно, спільні звернення двох сторін, що сперечаються, можуть бути скоріше випадковістю, ніж правилом, тож Порядок не працює.
В новому ринку електроенергії, наявна нормативна та договірна неврегульованість відносин дає підстави очікувати велику кількість спорів між учасниками з самого початку. Щонайменше по більшості таких спорів, марно сподіватись, що учасники матимуть спільне бажання звертатись за розглядом до НКРЕКП. Тож, усі ці спори вирішуватимуться судами, у яких для цього нема необхідної компетенції. Це піде не на користь справі, оскільки призведе до затягування вирішення важливих питань, можливих випадкових або навіть дивних рішень, втрат учасників.
2. Друга проблема – тарифна методологія Оператора системи передачі (ОСП). Постановою від 22.04.2019 №586 НКРЕКП затвердила Порядок формування тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, відповідно до якого платниками цього тарифу є не тільки ОСР та споживачі, приєднані до мереж ОСП, але також усі виробники електроенергії.
На нашу думку, це рішення має бути переглянуто, як таке, що:
- не відповідає логіці, оскільки більшу частину цього тарифу складає вартість допоміжних послуг, які надаються ОСП саме виробниками,
- знижує конкурентоздатність вітчизняних виробників відносно виробників суміжних країн, оскільки збільшує їх витрати і, відповідно, ціну на оптових сегментах ринку, зокрема на ринку «на добу наперед»,
- веде до підвищення цін для кінцевих споживачів.

Наша пропозиція – терміново внести зміни до згаданих нормативних актів, а саме:
а) у Порядку врегулювання спорів, що виникають між суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг - передбачити розгляд Регулятором спорів між суб’єктами за зверненням будь-якої сторони спору,
б) у Порядку формування тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління – встановити цей тариф для виробників на нульовому рівні.

Теги