Ви зараз тут >29.01.2020 Щодо впровадження плати за передачу для експортерів в електроенергетиці шляхом внесення змін до Кодексу системи передачі. (Тези виступу Президента ГС «ПЕАУ» Котка В. Г. на засіданні НКРЕКП 28.01.2020.)

29.01.2020 Щодо впровадження плати за передачу для експортерів в електроенергетиці шляхом внесення змін до Кодексу системи передачі. (Тези виступу Президента ГС «ПЕАУ» Котка В. Г. на засіданні НКРЕКП 28.01.2020.)


eau's picture

By eau - Posted on 29 January 2020

1. Президент США Трамп розв’язав справжню економічну війну з Китаєм, прагнучі отримати переваги для американских експортерів і, як відомо, свого досяг. Китай зобов’язався суттєво збільшити закупки американської сільгосппродукції та інших товарних груп, тим самим працюючи на скорочення торгового дефіциту Америки.
В України теж великий торговий дефіцит, що тисне на гривню, підігріває інфляцію та загрожує іншими негараздами економіці і країні. Міць економіки США і України навіть порівнювати не можна, тому ризики, які несе торговий дефіцит Україні незрівнянно більші, ніж для США. Тоді звідки у нас байдужість до експорту і експортерів?
Що стосується питання, яке ми обговорюємо: власне, економічну війну нам, як Трампу, затівати не треба. Мова йде про застосування європейських правил, за якими європейські експортери за передачу не платять.
2. Основний аргумент авторів змін до Кодексу – ми нічого не міняємо у правилах, а поновлюємо те, що було до 01.07.2019.
Тобто поновлюємо статус-кво. Ні. Статус-кво таким чином не поновиш. Ситуація докорінно змінилась. Новий ринок – нові умови. Раніше експорт здійснювався відштовхуючись від ціни ОРЦ, яка була міксом дешевої електроенергії АЕС, ГЕС, і більш дорогої електроенергії ТЕС, ТЕЦ та ВДЕ. Зараз ціну левової частки експорту формує Бурштинський острів, а це виключно більш дорога електроенергія ТЕС. Через це конкурентні переваги нашого експорту до 01.07 були беззастережні. Зараз ці переваги не очевидні. Вони на межі: чи є - чи нема. Та й звідки їм взятись. Бурштинська ТЕС, як і усі ТЕС України, далеко не нова, морально і фізично застаріла. У другій половині 2019 р. експорт і імпорт електроенергії з України і в Україну майже зрівнявся. І це без надбавки до ціни експорту у розмірі тариф на передачу 16 коп/кВт год. Таким чином, втрата експорту (принаймні суттєве скорочення) перспектива абсолютно реальна.
3. Єдиним більш менш зрозумілим аргументом на користь цієї надбавки для експортерів може бути бажання зменшити ціновий тиск на внутрішнього споживача (це приблизно півкопійки). Але: поклавши на експортерів додаткові 16 коп. і, враховуючи усе сказане раніше, вірогідність втрати конкурентних переваг дуже велика. А отже через це експорту може і не бути. Таким чином ці півкопійки все одно прийдеться покласти на внутрішнього споживача. При цьому виробництво електроенергії скоротиться на 6 млрд. кВт год., скоротиться потреба, а значить і виробництво вугілля на 3 млн. т., а, відтак, робота і заробітки у енергетиків і шахтарів.
4. Експорт електроенергії – це всього кілька сотень мільйонів доларів. Але Великий успіх країни складається з маленьких струмків успішної роботи у різних напрямках, відповідно невдача - це сума маленьких прорахунків і неправильних рішень, яким буде і це рішення.
Наголошую. Відсутність плати за передачу на експорт і імпорт - це європейські правила і практика. У таких умовах українське ноу-хау щодо покладання обов’язку сплати тарифу на передачу на вітчизняних експортерів є свідомим і нерозумним утиском власного виробника, причому незрозуміло: заради чого?