20 жовтня поточного року в Українському кризовому медіа-центрі відбувся круглий стіл на тему: «А в Європі ринок газу…А у нас?»
В обговоренні взяли участь:

-Тетяна Рябуха, директор департаменту із регулювання відносин у нафтогазовій сфері;
-Юрій Вітренко, головний комерційний директор НАК «Нафтогаз України»;
-Алан Райлі, старший науковий співробітник інституту державного управління (Лондон) та Атлантичної ради (Вашингтон);
-Віктор Меркушов , член призидії Всеукраїнської громадської організації «Енергетична Асоціація України»;

Модератор:
Дмитро Васильев, заступник генерального директора «центру досліджень енергетики» (EIRCtnter.com).
Тези виступу Віктора Меркушова:

Це вже третій круглий стіл на тему про ринок природного газу. НКРЕКП були навіть проведені Громадські слухання, на які не знайшов часу і не з’явився жоден з членів Комісії. Ну і що? Нас хтось чує? НІ! На жаль, впевнений – не почують і сьогодні. Тому в НИХ ринок, а у нас…
На моє переконання, причиною такого стану ринку, який ми маємо, став прийнятий в минулому році, в цілому прогресивний, проєвропейського напрямку, але по суті декларативний Закон «Про ринок природного газу». Відсутність в цьому Законі норм прямої дії обумовила високу відповідальність за якість та вчасність прийняття відповідного вторинного законодавства, про що Асоціація застерігала півтора роки тому. Але до цього виклику, як виявилося, державні органи влади не були готові.

1. Однією з умов становлення конкурентного ринку природного газу є наявність сильного, професійного та дійсно незалежного регулятора. На жаль, такого регулятора на разі в Україні не існує, результатом чого стали рішення НКРЕКП, які фактично є перепонами на шляху впровадження конкурентного ринку газу:
– саме НКРЕКП ініціювала встановлення так званої ринкової ціни на природний газ для населення, яку до цього часу так ніхто і не обгрунтував,
– відверто не підготовленим вбачається рішення Комісії з впровадження тарифної моделі вхід-вихід для транспортування природного газу. На нашу думку, це рішення матиме серйозні негативні фінансові наслідки для НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укртрансгаз»,
– до цього часу так і не налагоджений повноцінний моніторинг ринку природного газу, передбачений Законом,

– відкладено на невизначений термін впровадження стимулюючого регулювання для операторів систем розподілу природного газу,

– залишаються різні підходи НКРЕКП по формуванню фонду оплати праці при розрахунку тарифів для різних видів діяльності. Попри проведених переговорів з Комісією та листування з цього питання, конкретних дій нема,
– не виконані норми Закону України «Про комерційний облік природного газу» (до 01.01.16 року не встановлено облік в абонентів, які споживають газ для підігріву води та приготування їжі). Впевнений, що і наступна норма закону, щодо обліку природного газу усіма категоріями споживачів до 01.01.18 року не буде виконана. До кінця не продуманим, на наш погляд, є рішення Комісії, щодо побудинкового обліку природного газу,
– безвідповідальною та популістською була ініціатива керівництва НКРЕКП щодо зменшення в 2014-2015 роках норм споживання газу та обсягів виробничо-технологічних витрат та втрат (ВТВ). Історія з судами, відмінами постанов, тощо всім відома,
– дії Комісії із встановлення алгоритмів розподілу коштів за природний газ виглядають такими, що не відповідають ані Закону, ані здоровому глузду,
– потребує впровадження тарифна модель для визначення тарифів на розподіл в залежності від резервування потужності, тобто розділення рахунків населення на споживання за газ та абонплату на утримання газових мереж. На мою думку тема болюча і потребує ретельного обговорення та виваженого рішення і по методології розрахунку і по термінам впровадження.
На жаль, доводиться констатувати, що регулювання на ринку природного газу не відповідає рівню, який передбачається Законом.

2. Фундаментальною проблемою для розвитку конкуренції на ринку природного газу залишається НАК «Нафтогаз України», яка і досі є монополістом у галузі із наданими їй державою значними не ринковими преференціями.
Компанія контролює весь державний видобуток газу, транспортування газу магістральними газопроводами і його зберігання, одночасно здійснюючи постачання газу споживачам України. 100% акцій ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укртрансгаз» перебувають в корпоративному управлінні НАК «Нафтогаз України», через що НАК має вплив на отримання конкурентних переваг в питаннях:
фінансового забезпечення послуг балансування (має бути в обсязі 20% від планового (номінованого) місячного об’єму постачання);
передплати за послуги транспортування магістральними трубопроводами (має бути 100% від планового (номінованого) місячного об’єму постачання).
Державою на НАК «Нафтогаз України» покладено додатково функцію:
оптового продавця для забезпечення природним газом потреб населення та релігійних організацій;
постачальника із спеціальними обов’язками для потреб теплокомуненерго;
постачальника «останньої надії» для всіх споживачів України.
При цьому:
– НАК «Нафтогаз України» має преференції щодо не сплати ПДВ при імпорті природного газу,
– Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758 передбачено, що роздрібні ціни для населення та ТКЕ, як і раніше, включають в себе вартість газу, тарифи на послуги транспортування і розподілу природного газу та максимальну торгову націнку постачальника із спеціальними обов’язками. Таким чином, побутовий споживач не може вільно обрати постачальника природного газу. Крім того на практиці це унеможливлює будь яку зміну тарифів без зміни інших складових ціни на газ,
– КМУ не створено рівноправні умови у відносинах між НАК «Нафтогаз України» та постачальниками із спеціальними обов’язками, між НАК «Нафтогаз України» та підприємствами ТКЕ, завдяки чому НАК «Нафтогаз України» до цього часу зловживає своїм становищем. Зокрема, НАК «Нафтогаз України», користуючись одноосібним правом продавати природний газ для потреб населення, нав’язує таким постачальникам та підприємствам ТКЕ свої кабальні умови договору. Укладені договори між НАК «Нафтогаз України» та постачальниками із спеціальними обов’язками/підприємствами ТКЕ не відповідають вимогам щодо недискримінаційності, що в свою чергу відлякує інших потенційних регіональних постачальників газу, які мають можливість організувати постачання газу із ресурсів НАК «Нафтогаз України» на кращих умовах для цих категорій споживачів.
– складним та неоднозначним в Європі був процес вибору моделі незалежного оператора газотранспортних систем. Головний спротив в цьому питанні чинили крупні європейські вертикально інтегровані компанії, у складі яких були оператори. Ситуація у НАС нічим не відрізняється, на сьогодні практично зупинився процес створення незалежного оператора газотранспортної системи. Як і раніше, повний контроль та ручне управління ПАТ «Укртрансгаз» здійснює НАК «Нафтогаз України». Невизначеності в цьому питанні додає і невластива для вітчизняного законодавства варіантність та неоднозначність окремих статей Закону. Маю на увазі положення статей 23, та 27 з відокремлення оператора та їх взаємне посилання, в частині власника газотранспортної системи.
Таким чином, на ринку природного газу, всупереч очікуваної лібералізації та демонополізації, НАК «Нафтогаз України» отримав ринкову владу, якої не мав навіть до зміни законодавства, що прямо протирічить вимогам третього енергопакету ЄС. Фахова, якомога швидша реструктуризація НАК «Нафтогаз України» буде сприяти переходу України до ліберального, конкурентного ринку газу.

4. Існуюча система субсидій дійсно захищає малозабезпечених споживачів та стримує загальне невдоволення, забезпечуючи мінімальні стандарти життя. Але у нинішньому вигляді ця система не виконує свою головну функцію – стимулювання впровадження енергозберігаючих заходів та зменшення споживання енергоресурсів, більш того у більшості випадків вона діє з точністю до навпаки (випалюй газ, а то зменшать субсидію). Діюча система є слабо контрольованою, що дає підгрунтя для зловживань.
Останні заяви Уряду, щодо можливої розстрочки оплати комунальних платежів, на мою думку, це спроба певним чином зменшити тиск на більш заможні верстви населення, які не підпадають під дію субсидій, але величина рахунку за комунальні послуги може поставити їх в один рівень з найбіднішими верствами населення. Не знаю, яким чином буде виписано цей механізм, але питань дуже багато. Перш за все, як збалансувати і хто компенсує не отримані вчасно кошти теплопостачальним, розподільчим та транспортуючим організаціям, де взяти відповідні фінансові ресурси для оплати за газ, вугілля, паливо для котелень і електростанцій, як це буде узгоджуватися з діючим податковим законодавством.
5. За час дії Закону не створено умов і відпущено на призволяще організацію притаманних ринковим відносинам інститутів, таких як біржова торгівля газом на основі клірінгових розрахунків. Маємо унікальні можливості, але крім розмов, нема реальних дій щодо створення Українського ХАБа…

Таким чином вільного, конкурентного ринку газу в Україні наразі не створено. Зрозуміло, що реформування є процесом, який потребує часу, але безсистемність, непродуманість дій державних органів влади у цій сфері викликає сумніви в успішній реалізації реформ, відлякує потенційних інвесторів, у кінцевому рахунку, дискредитує реформу. Вважаю, що невиправдано витрачено багато часу, настав час рішуче змінити ситуацію.

А в Європі ринок газу…А у нас?