04.10.2016 Нарада в Комітеті ВР з питань ПЕК щодо обговорення проекту Закону України «Про ринок електричної енергії» (№4493)

03.10.2016 в Комітеті Верховної Ради з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки під головуванням в.о. Голови Комітету Олександра Домбровського та голови підкомітету з питань електроенергетики та транспортування енергії Льва Підлісецького відбулось обговорення законопроекту «Про ринок електричної енергії» (№4493).
В обговоренні взяли участь народні депутати, представники Міненерговугілля, НКРЕКП, АМКУ, Держенергоефективності, НЕК «Укренерго», ДП «Енергоринок», Американської торгової палати, НАЕК «Енергоатом», ПАТ «Укргідроенерго», ДТЕК, ПАТ «Донбасенерго», Асоціації «УкрТЕЦ», Української вітроенергетичної Асоціації, ТОВ «Вінд Пауер», ТОВ «Укренергоконсалтинг», експерти галузі.
Від ВГО «Енергетична Асоціація України» в заході взяв участь віце-президент Асоціації Олександр Рогозін, тези виступу якого наведені нижче:

Законопроект наразі суттєво покращено робочою групою з урахуванням зауважень учасників ринку та галузевих експертів. Разом з тим, в ньому залишились питання, що потребують принципового вирішення, зокрема:

1. Забезпечення повної оплати споживачів за електроенергію. Це є критичним питанням для можливості впровадження нової моделі ринку. Зокрема, наявність захищених споживачів, відключення яких обмежується державою, має право на існування виключно у випадку наявності механізму (у вигляді прямих норм Закону), що забезпечував би їх повні розрахунки за електроенергію.
В якості такого механізму може бути передбачений, наприклад, такий. У разі неповної оплати електроенергії будь-якого захищеного споживача, а також будь-якої бюджетної установи, державного та комунального підприємства, споживач забов’язаний видати постачальнику електроенергії (яким зазвичай буде постачальник «останньої надії») боргове зобов’язання на суму несплати, яке має прийматись як законний засіб платежу до бюджету (від захищених споживачів, установ державного бюджету та державних підприємств – до державного бюджету, від установ місцевого бюджету та комунальних пвдприємств – до місцевого бюджету). Відповідні зміни мають бути також внесені до Податкового кодексу.

2. Будівництво нових та реконструкція існуючих генеруючих потужностей.
Моделювання нового ринку показує, що за достатності палива, очікувані ціни на ринку будуть низькими, теплова генерація працюватиме на межі збитковості і не матиме грошей на значну реконструкцію. Зважаючи на зобов’язання України до 2028 року забезпечити виконання вимог Директиви 80, існує реальна небезпека масового виводу з експлуатації енергоблоків ТЕС після зазначеної дати саме через проблеми з екологією..
На наш погляд, механізм забезпечення потужностей, вже наявний в законопроекті, має:
- використовуватись не тільки для будівництва нових, але й для реконструкції існуючих енергоблоків (принаймні в частині виконання екологічних заходів),
- включати можливість адаптації чинних надбавок на реконструкцію (модернізацію) енергоблоків, встановлених на виконання Розпорядження КМУ №648-р.

3. Питання роздрібного ринку.
3.1. Приєднання. Ми підтримуємо новий підхід для визначення плати за приєднання через лінійну складову та складову за потужність.
Проте, вважаємо за доцільне:
- залишити стандартне приєднання, яке виправдало себе на практиці, в існуючому вигляді, хоча б до 50 кВт,
- з урахуванням значної різниці у затратах, диференціювати ставки потужності по класу напруги.

3.2. Стаття 49 щодо Замкнутих систем розподілу в існуючому вигляді
призведе до нормативного хаосу та дискримінації споживачів.
Статтю необхідно викласти як «Мережі основних споживачів», вона
має містити норми, які врегулюють питання взаємовідносин ОСР
(операторів систем розподілу), основних споживачів та споживачів,
що живляться від мереж основних споживачів.
Вважаємо за доцільне:
- визначити термін «основний споживач» (споживач, від мереж
якого живляться інші споживачі),
- закріпити існуючу систему договірних відносин між основним
споживачем і ОСР,
- визначити права та обов’язки основних споживачів, зокрема в
частині забезпечення доступу до своїх мереж.

4. Перехідний період. По суті, у перехідному періоді пропонується часткове збереження існуючого пулу для вирішення проблеми неринкових тарифів для населення, «зелених тарифів» і неринкових тарифів ТЕЦ за рахунок «дешевих» АЕС та ГЕС.
На жаль, чіткого розуміння засад роботи цього мініпулу, зокрема договірних, наразі не існує. Проте цей механізм не тільки суттєво обмежує конкуренцію, є проблемним з точки зору фінансів тощо, але й не вирішує проблему поступового підвищення цін для населення.
П.2 статті 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачає, що державні регульовані ціни мають бути економічно обгрунтованими, стаття 13 встановлює, що державне регулювання цін здійснюється КМУ, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування. У той же час, стаття 15 встановлює механізм відшкодування різниці між економічно обгрунтованими та цінами, встановленими КМУ, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Таким чином, наразі у державних колегіальних органів, у т.ч. НКРЕКП, не існує права встановлювати ціни, які не є економічно обгрунтованими.
Разом з тим, до закінчення перехідного періоду є ще майже три роки, потім, можливо, він ще триватиме певний час. З великою вірогідністю, всі ці роки тариф для населення буде незмінним (встановленим на рівні 1 березня 2017 року). Але інфляційні процеси триватимуть, витрати зростатимуть. Розрахунки показують, що якщо б новий ринок стартував 1 липня 2017 року без будь-яких перехідних норм, одномоментний стрибок цін для населення склав би біля 60%. Стрибок цін з 1 липня 2019 чи 2021 року буде набагато більшим.
Тож, пропонується розглянути наступну пропозицію, яка б дозволила відмовитись від незрозумілого та проблемного перехідного етапу:
- повернути НКРЕКП право тимчасово, до дати впровадження нового ринку, встановлювати тарифи на електроенергію для населення на рівні нижче економічно обгрунтованого,
- НКРЕКП впродовж трьох років, що залишаються до впровадження нового ринку, подовжити практику поступового приведення тарифів до економічно обгрунтованих.
У такому разі, новий ринок з моменту його впровадження не призведе до шокових підвищень тарифів для населенні і не потребуватиме неринкових заходів, зокрема перехідного періоду.