новини

28 вересня 2016 року в Українському Домі відбувся круглий стіл на тему «Конкуренція в енергетиці як інструмент залучення інвестицій в Україну». Захід проведено в рамках проекту «Збільшення впливу громадянського суспільства у моніторингу та політичному діалозі щодо реформ в енергетиці та суміжних секторах відповідно до імплементації Угоди про Асоціацію», який реалізується за фінансової підтримки ЄС.
Анонс заходу передбачав обговорення наступних питань:
- рамок конкурентного законодавства з точки зору АМКУ,
- заходи НКРЕКП для розвитку конкуренції на енергоринках,
- бачення бізнесом проблем конкуренції,
- необхідні зміни для покращення конкурентного середовища.

В заході взяли участь представники АМКУ, Міненерговугілля, міжнародних інституцій, бізнесу, експертного середовища, громадськості та ЗМІ. Заявлені представники НКРЕКП, Мінекономрозвитку та ДП «Енергоринок» на круглому столі були відсутні. Модератором заходу виступила Директор Європейсько-українського енергетичного агентства (ЄУЕА) Валентина Бєлякова.
З презентаціями щодо засад вітчизняного законодавства про конкуренцію і досвід роботи АМКУ на енергетичних ринках та щодо питань державної допомоги виступили, відповідно, перший заступник Голови АМКУ, Державний уповноважений Марія Ніжнік та Державний уповноважений АМКУ Анна Артеменко. Спікерами в дискусії виступили також Директор департаменту стратегії розвитку ПЕК та інвестиційної політики Міненерговугілля Олександр Пономаренко та Голова офісу ефективного регулювання (BRDO) Олексій Гончарук. Бачення проблем з конкуренцією в газовій галузі висловили Директор «ЕРУ Трейдинг» Андрій Фаворов та Голова Асоціації газового ринку України Олександр Овдієнко. Перший секретар Представництва ЄС в Україні Хосе-Мануель Ернандес повідомив про європейські підходи до проблематики, що розглядалась, зокрема щодо надання державної допомоги.

Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (далі Міністерство), як загальними зборами НАК «Нафтогаз України» (далі Компанія), 7 вересня було видано наказ №1478 (далі – Наказ), яким затверджено нову редакцію Статуту Компанії. Ці зміни стосувались повноважень акціонерних зборів «НАК Нафтогаз України». Відповідно до Наказу до повноважень зборів були віднесені функції контролю над оператором ГТС, зокрема, обрання голів та членів наглядової ради та правління; затвердження статуту, фінансового плану, бізнес-плану та інвестиційної програми компанії, вирішення питання управління ГТС. Реакція Компанії була блискавичною та давала привід вважати, що це питання є питанням життя чи смерті. Міністерство звинуватили в усіх існуючих і не існуючих гріхах.
В аргументації щодо необхідності відміни Наказу, Андрій Коболєв використовував улюблену «страшилку» щодо програшу Компанією на користь "Газпрому": "Найбільший і найстрашніший наслідок, який ми можемо отримати - це відмова Стокгольмського арбітражу від розгляду транзитної справи проти "Газпрому". У цій справі "Нафтогаз" вимагає від "Газпрому" 12 млрд. доларів, введення можливості віртуального реверсу, гарантування транзиту газу на майбутнє, переведення контракту на нового оператора і багато ще чого".
Рішення МЕРТ може суттєво ускладнити подальші переговори Нафтогазу із західними партнерами, які не розуміють логіку такого кроку", – заявив головний комерційний директор Групи Нафтогаз Юрій Вітренко.

07.09.2016 на сайті НКРЕКП оприлюднено проект Постанови НКРЕКП «Про затвердження змін до Методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж». Сутність пропозицій Комісії полягає у зміні порядку розрахунку плати за нестандартне приєднання шляхом застосування для всіх електропередавальних організацій єдиної усередненої питомої вартості нестандартного приєднання.
ВГО «Енергетична Асоціація України» вважає, що запропоновані Комісією зміни вимагають попереднього внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» та змістовного доопрацювання. Лист Асоціації із зауваженнями та пропозиціями до НКРЕКП додається.

Майже рік тому, 1 жовтня 2015 року, набрав чинності Закон України «Про ринок природного газу» (далі - Закон), який окремі представники євроспільноти, влади та НАК «Нафтогаз України» проголосили “кращим в Європі”. Закон дійсно задекларував положення, які притаманні сучасному конкурентному ринку природного газу, зокрема:
- забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу;
- вільну торгівлю природним газом та рівність суб’єктів ринку;
- вільний вибір постачальника природного газу;
- невтручання держави у функціонування ринку природного газу, усунення обмежень конкуренції, спричинених діями суб’єктів ринку природного газу, у тому числі суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання державної форми власності;
- відокремлення і незалежність оператора газотранспортної системи;
- ринкове ціноутворення на природний газ тощо.
Проте, впровадження Закону за рік принесла дещо інші реалії: так звану “ринкову” ціну на природний газ для населення, яку ніхто не може обґрунтувати, багатомільярдні бюджетні субсидії населенню, факти зловживання монопольним становищем НАК «Нафтогаз України». На сьогодні більшість експертів, аналітиків та суб’єктів ринку природного газу вважають, що позитивних змін на ринку, крім диверсифікації поставок газу в Україну, практично не відбулось.
Фахівці Асоціації проаналізували одне з останніх рішень Уряду, спрямоване на виконання зобов’язань України в рамках Енергетичного Співтовариства та Закону, а саме: постанову Кабінету Міністрів України від 1 липня 2016 року №496 «Про відокремлення діяльності з транспортування та зберігання (закачування, відбору) природного газу» (далі – Постанова).
Виходячи з назви Постанови можна уявити, що Кабінет Міністрів України зрештою спромігся виконати вимоги Третього енергопакету ЄС та вивести з-під контролю НАК «Нафтогаз України» функції транспортування та зберігання газу. Але:

05.08.2016 на сайті НКРЕКП повторно оприлюднено проект Постанови НКРЕКП «Про затвердження змін до Порядку затвердження та коригування інвестиційної складової в тарифі на електричну енергію». Сутність пропозицій Комісії полягає у зміні умов для зупинки нарахування та вилучення вже нарахованих сум інвестиційної складової для енергоблоків ТЕС, реконструкція яких відбувається за механізмом Постанови КМУ від 08.09.2004 №648.
Асоціація принципово не погоджується із запропонованим у Порядку підходом щодо автоматичної зупинки нарахування інвестиційної складової та встановлення платежів на зменшення на підставі зміни термінів завершення або вилучення відповідних позицій у графіку реконструкції енергоблоків, за відсутності фактичної вини генеруючих компаній,.
На думку фахівців Асоціації, запропоновані зміни не тільки завадять нормальній операційній роботі компаній та зупинять інвестиції в теплову генерацію, але й негативно вплинуть на інвестиційний клімат в країні. Лист Асоціації із зауваженнями та пропозиціями до НКРЕКП додається.

14 липня ц.р. відбулось спільне засідання Громадських Рад при НКРЕКП та Міненерговугілля, першим питанням Порядку денного якого був розгляд «Про підвищення тарифів на природний газ, електроенергію та житлово-комунальні послуги для населення та формування цін на товарну продукцію, яка виробляється підприємствами паливно-енергетичного комплексу України»
У засіданні взяли участь Голова НКРЕКП Д.Вовк, заступники Міністра енергетики та вугільної промисловості О.Светелик та Д.Лабоженко, голови та члени Громадських Рад при НКРКП та Міненерговугілля, керівники та фахівці структурних підрозділів Міністерства та Комісії, представники громадських організацій. Доповідь з першого питання зробив Голова НКРЕКП Д.Вовк. Зі співдоповіддю виступив Президент ВГО «ЕАУ», Голова ГР при НКРЕКП В.Котко, який зокрема сказав:
1.Енергетична спільнота завжди виступала за поетапну ліквідацію перехресного субсидування в електроенергетиці, при поставці тепла та бюджетних дотацій Нафтогазу через поставки газу домогосподарствам за заниженими цінами.
Недоліки та проблеми підтримки населення через ціни і тарифи добре відомі:
А) По перше, така підтримка коштувала дуже дорого, оскільки субсидії через ціни і тарифи отримують усі домогосподарства: і хатинка бідного пенсіонера, і заміські резиденції сучасних вітчизняних супербагатіїв, причому багатії отримували за рахунок цінових субсидій у десятки разів більше коштів, ніж бідняки. Таке марнотратство важким тягарем лягало на держбюджет (тільки дотації НАК «Наффтогазу» більше 100 млрд. грн. на рік.) та на промислових споживачів (тільки по електроенергії більше додаткова плата понад 40 млрд. грн..)
Б) У рази занижені ціни на газ, електроенергію і тепло не тільки не стимулювали енергозбереження з боку домогосподарств, але й робили економічно невигідними більшість заходів з енергозбереження. Внаслідок цього витрати енергоресурсів на одиницю ВВП в Україні у рази перевищує ці ж показники для європейських країн.

29.06.2016 на сайті НКРЕКП оприлюднено проект Постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 23 липня 2013 року №1009».
Сутність запропонованих Комісією змін полягає у запровадженні однакової ставки регуляторної норми доходу на регуляторну базу «старих» активів (створених на дату переходу до стимулюючого регулювання) та «нових» активів (створених після переходу на стимулююче регулювання) на рівні 19,11%, тобто на граничному рівні, визначеному Наказом Мінекономрозвитку від 21.04.2016 №729.
Асоціація підтримує найскоріше впровадження методології стимулюючого регулювання для природних монополій, у т.ч. в для енергопостачальних (електророзподільчих) компаній, як засобу підвищення їх ефективності, покращення якості послуг, залучення необхідних інвестицій тощо.
У той же час, Асоціація вважає хибним збільшення регуляторної норми доходу на «старі» активи до рівня регуляторної норми доходу на «нові» активи. Лист Асоціації до НКРЕКП з обгрунтуванням зазначеної позиції додається.

ВГО «Енергетична Асоціація України» розглянула розроблену НКРЕКП спільно з Міненерговугілля та провідними фахівцями енергетичної галузі нову Концепцію максимально спрощеного та прозорого порядку приєднання електроустановок (об’єктів) до електричних мереж, розміщену на сайті Комісії 29.06.2016, та надала до НКРЕКП свої зауваження та пропозиції до неї (додаються).

Оплата вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за кошти державного бюджету України, шляхом підписання відповідних протоколів усіма учасниками розрахунків. Як вже повідомлялось, НАК «Нафтогаз України», як учасник таких розрахунків, у цьому році свідомо затримує проходження коштів, тим самим унеможливлюючи нормальну роботу постачальників газу. ВГО «Енергетична Асоціація України» неодноразово зверталась до вищих посадових осіб Держави з метою вирішення цієї болючої проблеми, але, на жаль, ситуація на сьогоднішній день не виправлена.
У той же час, Асоціації стало відомо про підготовлений Мінекономрозвитку проекту постанови КМУ «Про затвердження примірного договору купівлі-продажу природного газу з постачальниками природного газу із спеціальними обов’язками для потреб побутових споживачів та релігійних організацій». Саме прийняття такого договору мало б стати одним із кроків вирішення проблеми, яка склалася, тим більше, що перший заступник міністерства є головою наглядової ради НАК «Нафтогаз України».
На жаль, проаналізувавши проект договору, Асоціація дійшла висновку, що цей проект не тільки не вирішує існуючу проблему, а навпаки, поглиблює її, закріплюючи, де-факто, монопольне становище НАК та створюючи умови для масштабної корупції. У зв’язку з зазначеним, Асоціація 04.07.2016 направила відповідні листи на Кабінет Міністрів України та Державну регуляторну службу з метою недопущення затвердження такого «Примірного договору».

Текст листа додається:
За наявною у ВГО «Енергетична Асоціація України» (далі-Асоціація) інформацією Міністерство економічного розвитку і торгівлі України підготувало проект постанови КМУ «Про затвердження примірного договору купівлі-продажу природного газу з постачальниками природного газу із спеціальними обов’язками для потреб побутових споживачів та релігійних організацій».